Комбінований монтаж Єгози – це спосіб встановлення, за якого застосовуються різні конструктивні рішення: спіралі на землі, плоскі або сітчасті загородження на паркані, піраміди між опорами тощо. Такий підхід забезпечує максимальну гнучкість і дозволяє адаптувати систему до будь-яких умов ділянки. Комбінований монтаж Єгози застосовується на об’єктах, де потрібно забезпечити захист периметра з мінливим рельєфом, різною щільністю огорож або частковою відсутністю опорних конструкцій. Це дозволяє раціонально використовувати матеріали, знизити витрати на монтаж і водночас досягти високої ефективності загородження.
Навіщо потрібен комбінований підхід
Однорідні ділянки трапляються рідко. Як правило, частина периметра вже огороджена, інша – відкрита, третя – розташована на схилі. В таких умовах встановлення лише одного типу загородження не завжди можливе. Комбінований монтаж дозволяє використовувати різні типи Єгози на різних ділянках, при цьому вся система залишається цілісною й функціональною.
Наприклад, уздовж бетонної огорожі можна встановити плоский бар’єр Єгоза, на відкритій ділянці – пірамідальне загородження, а в місцях в’їзду – мобільний бар’єр на рамі, який можна швидко розгорнути або прибрати. Це забезпечує як стаціонарний захист, так і можливість оперативного реагування.
Приклади поєднання різних рішень
- Спіральний бар’єр на верхівці огорожі + спіраль уздовж землі;
- Сітка Єгоза по висоті паркану + пірамідальне загородження біля основи;
- Плоский бар’єр між стовпами + спіральний бар’єр згори й знизу;
- Стаціонарне загородження + мобільне посилення під час підвищення загроз.
Такий підхід використовують на об’єктах особливої важливості, стратегічних периметрах, у портових зонах, на кордонах, складах та інших ділянках зі складним рельєфом і вимогами до багаторівневого захисту.
Особливості проектування та встановлення
Комбінований монтаж вимагає ретельнішого проектування: потрібно заздалегідь оцінити висоти, кути, несучу здатність конструкцій і типи ґрунтів. Важливо забезпечити переходи між ділянками з різними типами загороджень, щоб уникнути вразливих стиків. Усі елементи системи повинні бути узгоджені за матеріалами, покриттям і геометрією – інакше вони працюватимуть неефективно.
Слід також передбачити технічне обслуговування. Місця стиків, перетинів і переходів необхідно зробити доступними для огляду, заміни пошкоджених елементів або посилення. Візуально система має виглядати як єдине огородження, навіть якщо по суті це сукупність різних компонентів.
Кріплення та фіксація комбінованих елементів
Під час монтажу використовується та сама фурнітура, що й для стандартних рішень: кронштейни, анкери, арматура, троси, скоби та хомути. Проте при переходах між типами конструкцій часто потрібна додаткова фіксація: підсилювальні рамки, зварні вузли, адаптери для переходу від горизонтального до похилого кріплення. На відкритих ділянках важливо фіксувати до ґрунту за допомогою гвинтових паль або забивних стрижнів.
Застосовуються всі типи стрічок: оцинковані, нержавіючі, з посиленим сердечником, з різною формою лез – залежно від конкретної ділянки та загроз.
Поради з експлуатації
Для складних конфігурацій бажано розробити схему встановлення та паспорти на кожну ділянку огорожі. Це спростить обслуговування, заміну елементів і контроль стану. При використанні нестандартних рішень – наприклад, комбінації з електричними системами – необхідна додаткова ізоляція та захист відповідно до стандартів електробезпеки.
Додатково рекомендовано передбачити сигнальні знаки, освітлення та систему відеоспостереження, особливо якщо використовуються мобільні транспортні загородження або ділянки з тимчасовим посиленням периметра.